Як храм у Маріуполі поступово стає культурним центром

Маріупольський храм Святого Петра Могили й собор Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України поступово перетворюється на культурний центр.

Храм Святого Петра Могили й собор Успіння Пресвятої Богородиці в Маріуполі став знаменитий своїм петриківським розписом, через який він потрапив до Книги рекордів України. Це біль 500 погонних метрів візерунків.

Cиньо-жовті кольори візерунків храму привертають увагу одразу. “Ми обрали синьо-жовті кольри по двом причинам, — розповідає Кирило Долімбаєв, ініціатор розпису, — Другий поверх — це Храм Успіння Пресвятої Богородиці, це її кольори, по-друге, корелляція з Азовским морем, ну, і по-третє, звісно, що жовто-блакитний є прапор України. Всі проекти, які тут робляться, робляться за волонтерські кошти. Ми не маємо якогось спонсора. Ми залучили з травня цього року 1 млн 400 грн виключно через Фейсбук. І створили низку проєктів”.

Тепер, за підтримки активних громадян, храм перетворюється на культурний центр, де з'явився музей, бібліотека та школа гри на бандурі.

Ініціатором таких змін став Кирило Долімбаєв, який взяв на себе відповідальність за координацію роботи. Кирило народився та все життя прожив у Маріуполі. Зараз працює у банківській сфері. Він розповів, що до 2014 року не приділяв уваги громадській діяльності чи українській культурі. Але після Революції гідності та початку російської війни він змінив свої погляди та став волонтером, підтримував українських військовослужбовців. А коли ситуація в армії стабілізувалась, перевів свою увагу на громадську діяльність та підтримку української культури. Згодом почав підтримувати Православну церков України, та вирішив допомагати місцевому храму.

"Я не є православним, але я з Православною Церквою України, тому що вони на даному етапі, по-перше, є елементом державної безпеки, а по-друге, вони прагнуть розвиватися. У них відсутня повністю корупція. Всі кошти вони використовують на допомогу нужденних. Вони годують кожного дня тут від 100 до 300 нужденних гарячою безпечною їжею. І в тому числі одягають. Продукти та одяг сюди привозять не тільки православні, але і мусульманська община, католики, протестанти. І це є нормально. Є Коран, є Тора, є Біблія, але цінності є однакові. Ми повинні дбати в першу чергу про людей, в першу чергу про українців, — ділиться Кирило, — Я задоволений, що саме Православна церква України займається таким соціальним служінням”.

Поступово, окрім розпису храму, та збору коштів на ремонтні роботи, прийшла ідея створення громадської бібліотеки з українськими виданнями. Так, 25 січня 2021 року у приміщенні храму запрацювала бібліотека імені Василя Стуса.

Тепер у храмі також працює Школа гри на бандурі та Школа українського живопису імені Василя Сліпака. На бандурі займаються зараз три учня, діти навчаються безкоштовно, всі учні без музичної освіти.

“Ми в першу чергу націлені для дітей. Для дітей все безкоштовно. А для дорослих це символічні гроші, щоб ми могли адмініструвати приміщення, прибиратися, купувати якісь миючі засоби”, — розповідає Кирило.

У культурному центрі при храмі можна навчатись англійській та італійській мовам, технікам української вишивки, писанкарству, іконопису та українського піснеспіву. Зараз, через карантинні обмеження, школа працює дистанційно.

У холі другого поверху кафедрального собору працює експозиція українських старовинних вишиванок та музичних інструментів, з'явилися старовинні експонати трубок козаків, тобто, тепер це вже невеличкий музей.

“Церква змінюється. На нашому прикладі ще планують робити в Україні в двох храмах ПЦУ бібліотеки. І ми були каталізатором ось таких змін саме Православної церкви України. Щоб церква насичувалась не тільки духовним контентом, а щоб вона насичувалась і візуальним контентом, і освтнім”, - зазначає Кирило.

Тетяна ВЕРГУН
 

Схожі статті:

Новини → Тренінг-семінар "Роль ЗМІ у розповсюдженні життєво важливої гуманітарної та аналітичної інформації"

Новини → У Маріуполі правоохоронці, представники ЗМІ та громадськості обговорили питання порушення прав журналістів у регіоні

Публікації → Підприємницькі та громадські ініціативи маріупольських німців