Як працювати на новому місці та не опускати руки

Як працювати на новому місці та не опускати руки

Багато людей приїжджають на нове місце і не знають, з чого почати. А ще одразу виникає купа проблем: з житлом, пошуком роботи, у спілкуванні з іншими. Гарно, коли зустрінеш людей, близьких тобі у якихось речах.
Так, Ганна Рясна, евакуювавшись до Дніпра, не сиділа, склавши руки, а почала надавати допомогу людям та збирати довкола себе однодумців.
Як це їй вдалося та які зараз задачі стоять перед її організацією, у нашому матеріалі.

 

У Дніпрі на сьогодні веде активну діяльність хаб молоді Луганщини. У ньому працюють люди, які переїхали до міста Дніпро та стали допомагати один одному. Почала цей процес Ганна Рясна, директорка Луганського обласного центру підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень, голова Луганської обласної молодіжної ради.

Ще навесні 2022 року Ганна з колегами надавала допомогу людям у місцях бойових дій, а з часом і тим, хто евакуювався.

- Ганно, поділіться, будь ласка, як виникла ідея створення хабу в Дніпрі?

- Ця ідея з’явилася тоді, коли ми активно включилися у роботу з надання людям гуманітарної допомоги. А без свого приміщення це виявилося дуже незручно.

- Розкажіть про волонтерський хаб молоді Луганщини. Як ви його відкрили та який основний напрямок роботи?

- Спочатку ми працювали разом з Молодіжною радою Дніпра. Вона ж орієнтується саме на переселенців у Дніпрі. А ми починали свою роботу з того, що допомагали людям на підконтрольній Україні території Луганської області. Тож вирішили створити свій власний майданчик, де б могла збиратись ініціативна молодь і небайдужі мешканці Луганщини, щоб надавати всебічну допомогу потребуючим.

Звернулися до наших партнерів з USAID «Демократичне врядування у Східній Україні», зокрема, до Наталії Губенко, яка підказала нам написати грантову заявку на створення хабу молодих людей Луганської області. Що ми і зробили.

На сьогодні звернутися до нашого хабу може будь-хто з переселенців Луганщини: від дитини до дорослого. Тут ми видаємо гуманітарну допомогу у вигляді продуктових та гігієнічних наборів, дитяче харчування та догляд. Наші волонтери проводять з малечею заняття, щоб у батьків був вільний час на себе та свої справи. Також надаємо юридичні та психологічні консультації. Можемо безкоштовно здати для молоді та громадських активістів приміщення з необхідною технікою для проведення власних заходів.

- Як ви працюєте з молоддю? Чи легко молодь долучається до волонтерства та громадської діяльності?

- Залучати молодь до громадського життя та до молодіжної роботи завжди було важко. Проте, коли ми почали більш-менш активну діяльність у Дніпрі і запрошували доєднатися до неї небайдужих людей – народ почав підтягуватися. Зараз у нас створені чати волонтерів Луганщини, у яких сидять люди різного віку. Коли нам потрібна допомога, ми надсилаємо туди запит, і люди відгукуються – таким чином збираються цілі команди волонтерів.

-Як зараз працює ваш шелтер для переселенців Луганщини? Чи багато людей у ньому перебувають?

- Сьогодні у нашому шелтері проживає 90 осіб. Це люди різного віку - від 3 до 80 років. Здебільшого, це переселенці з міст Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Станиця Луганська, Старобільськ, Сватове. Також у нас є декілька людей з Харківської та Донецької областей. Коли з’являються вільні місця, ми залюбки приймаємо всіх, кому дуже потрібна наша допомога.

Ми намагаємося всіляко підтримувати людей, які прибувають до нас. Декого, навіть, офіційно працевлаштували до Луганського обласного молодіжного центру. Це і працівники культури, і журналістка, яка після війни втратила роботу, та інші. Ми завжди відкриті для молоді та готові до співпраці з людьми, у яких є бажання доєднатися до нашої роботи.

- Хто підтримує вас у роботі?

- Цікаве питання. Ну, в першу чергу, якщо брати до уваги молодіжну роботу, то підтримує Луганська обласна державна адміністрація, управління молоді та спорту, Департамент міжнародних відносин. Також місцева влада Дніпра, Департамент молоді та національно-патріотичного виховання, молодіжні ради, Міністерство молоді та спорту. А також партнери, як кажуть, з минулого життя, з якими на Луганщині ми реалізували не один проєкт. Це й міжнародні організації, благодійні фонди та просто небайдужі люди. І найголовніше, що ми, луганчани, підтримуємо один одного! Яскравим прикладом цього був захід, організований у Дніпрі на початку вересня. Коли на лівому березі зібралися всі мешканці Луганщини, наш губернатор, і створили справжнє свято підтримки, тепла та єдності!

- Часи зараз не прості. Багатьом людям дуже важко зорієнтуватися, почати все, як кажуть, «з чистого паперу». Що Вас мотивує не зупинятися?

- По-перше, мене мотивує мій синочок. І вся та робота, яку я роблю і в яку вкладаю свою душу. Це все, знову ж таки, заради світлого і гарного майбутнього моєї дитини. Також моя мотивація - це мій чоловік. Він зараз знаходиться на передовій, і є для мене справжнім взірцем сили, витримки і патріотизму.

- Ви багато спілкуєтеся з переселенцями. Які проблеми у людей, на Ваш погляд, в облаштуванні на новому місці? Як проходить адаптація?

- Якщо взяти «топ-3» таких проблем, то, по-перше, життя в шелтерах проходить в незвичному для людей режимі. Коли потрібно стовідсотково дотримуватися загальних правил і норм поведінки (відбій у певний час, суворий «сухий» закон, спільна кухня тощо). Багатьом важко перебудуватися на новий рим.

Друга проблема – деякі люди виїхали без документів, а процес їх відновлення займає багато часу.

Третя – стрес, якого людям важко позбутися. Дехто так і не виходить з цього стану. Адже бувають дуже важкі життєві ситуації.

- Які основні завдання Ви собі ставите на сьогодні?

- Найголовніше завдання на даний момент - це підготовка до опалювального сезону. Ремонтуємо дах третього поверху, щоб розширити шелтер до 140 місць і приймати наших луганчан. Прихисток першочергово надаватиметься тим, хто цього потребує найбільше, також родинам з дітками.

- Які плани на найближчий час?

- Ми дуже хочемо Перемоги і всі молимось за наших захисників та за те, щоб ми скоріше повернулись до нашої вільної, сильної, незалежної Луганщини. Бо Луганщина - це Україна!

 

Тетяна Вергун, Яна Величко


 

Схожі статті:

НовиниВ Сєвєродонецьку обговорили проблеми зелених зон

НовиниДецентралізація на Луганщині

НовиниДитячі майданчики в Сєвєродонецьку