Децентралізація на Луганщині
Процес децентралізації в регіоні відбувається на доволі активному рівні. Вже декілька місяців поспіль Луганщина спільна займає 11 місце в рейтингу областей з децентралізації, - полілилася на зустрічі з журналістами Луганського прес-клубу виконавчий директор регіонального відділення Асоціації міст України Наталія Бойко.
На Луганщині вже функціонують 9 об’єднаних територіальних громад. А 13 - вже деякий час чекають на оголошення місцевих виборів. Затримка в тому, що в ЦВК почали сумніватися, можливо необхідно попередньо проводити місцевий референдум, аби закріпити вибір громад. І вже 2 місяці питання розглядаються в Конституційному суді України. Відповіді ще немає, але нещодавно було змінено склад ЦВК, і може оновлена комісія все ж таки оголосить місцеві вибори, - розповіла Наталія Бойко.
Прем'єр-міністр пропустив, що вибори будуть оголошені у жовтні. Є питання, чи оголосять вибори в трьох з цих 13 громад: Гірській, Щастинській та Новоайдарський. Вони чекають ще з 2015-2016 років, але вибори не призначають через близкість громад до лінії розмежування.
А якщо в районах є розуміння, що за децентралізацією майбутнє, то в трьох містах обласного підпорядкування, розташованих на вільний території області, його поки що немає, хоча перша спроба створити Сєвєродонецьку територіальну громаду відбулася.
«Рубіжне та Лисичанськ і досі визначаються. А от в Северодонецьку і прилеглих сільських радах захотіли скористатися законом про приєднання, - розповіла Наталія Бойко, - Шість сільських рад, Боровеньківська, Епифанівська, Смолянинівська, Чабанівська, Борівська і Сиротинська, проявили ініціативу про приєднання, провели громадські слухання та прийняли рішення і надали пакет рішень Сєвєродонецької міської ради».
25 вересня поточного року проект рішення про згоду на приєднання був винесений на розгляд сесії Северодонецький міської ради, але рішення депутати не прийняли і питання було відтерміновано. Вони пояснили це тим, що їм необхідний час для аналізу ситуації навколо землі.
За словами Наталії Бойко, створення об’єднаних громад навколо міст обласного значення – взаємовигідні процеси. Сільські території стають міською громадою, відповідно, якість життя, яка сьогодні є в місті, включаючи дороги, медичне обслуговування, культуру, освіту, спорт, буде розповсюджуватися на всю територію. Для міста обласного значення вигідно об'єднувати територію у першу чергу з позиції місцевого економічного розвитку. Якщо місто хоче збільшити доходи до міського бюджету забезпечити своє населення робочими місцями, йому потрібно для цього розширювати свої межі.
Місцевий економічний розвиток твориться саме там , де земля, наприклад, або в оренді, або у власності приватних фірм, або в партнерстві з міською радою, створюються проекти з підвищення продуктивності цих підприємств, з питання залучення інвестицій, співпраці з міжнародними донорами, які допомагають підприємствам збільшувати обсяги виробництва, виходити на нові ринки. Таким чином наповнюється місцевий бюджет, а водночас, земля під цими підприємствами залишається приватна, - зазначила Наталія Бойко.
На практики приватні права на землю при об'єднанні зберігаються, та муніципальна земля кожної адміністративної одиниці державної землі поза межами населених пунктів, якою розпоряджалися райони - власність ОТГ, Міська рада збільшується на кількість депутатів від сільських територій. А у Виконавчий Комітет міськради входять старости або сільські голови, які будуть виконувати обов'язки старости.
Дуже багато питань задають, як невелика кількість представників сільських територій зможе відстоювати інтереси власних населених пунктів, - акцентувала Наталія, - Якщо брати за приклад майбутню Сєвєродонецьку ОТГ, то до складу депутатського корпусу увійдуть депутати чи від чотирьох сільських територій. Плюс, депутати від Борівського і Сиротино, які там вже є. Їхнім завданням буде об'єднатися навколо лобіювання інтересів власних населених пунктів.
У ході спілкування Наталія Бойко навела дані власного аналізу місцевої економічної структури Сєвєродонецька. Так, за статистичними даними, загальна кількість суб'єктів господарювання в Сєвєродонецьку у 2014-2017 роках збільшилася. Але це відбулося тільки за рахунок підприємств та організацій, які переїхали. В результаті, начебто місто не постраждало з точки зору отримання податків. Але, якщо проаналізувати економічну складову, значно знизилися обсяги виробництва, обсяги залучення інвестицій , обсяги капітальних інвестицій, погіршилися результати фінансової діяльності підприємств. Тобто сьогодні можна стверджувати, що економіка Сєвєродонецька знаходиться в дуже серйозному занепаді, щоб її підняти, треба, щоб у місті пожвавилася підприємницька діяльність, - зазначила Наталія Бойко, - В принципі місто має можливості для цього за рахунок малого і середнього бізнесу, який потребує невеличких підприємств, невеличких земельних ділянок.
Можна інтенсифікувати цей процес, якщо пропонувати підприємцям якісь стимули. Але, якщо говорити про залучення стратегічних інвесторів з питань, які потребують, як правило, «гринфилд», тобто ділянок землі площею більше 20 гектарів, без об'єднання з сільськими територіями для виробництва це наразі неможливо. Таких ділянок Сєвєродонецьк сьогодні дійсно не має. Місто зажате в межах по Попаснянської та Мирнодолинської землі. І для того, щоб розвиватися в таких умовах, Северодонецький міський раді необхідно дуже швидко приймати рішення про приєднання до себе сільських територій, отримати землю поза межами і землі сільськогосподарського призначення. Навіть, якщо наразі вона комусь належить, можна буде шляхом переговорів розглядати цю землю, як інвестиційну.
Зустріч організовано Луганським прес-клубом за підтримки «City Hub». Медійну підтримку надано громадською організацією «Медіапростір Україна».
Схожі статті:
Новини → В Сєвєродонецьку обговорили проблеми зелених зон