Журналісти підсумували проблеми та потреби для розвитку місцевих редакцій
16 липня відбулася заключна сесія онлайн-конференції «Медійний простір Луганщини: стан, проблеми, перспективи». В заході взяли участь редактори друкованих видань регіону, представники журналістської спільноти, громадські активісти, представники ПРООН та місцевої влади. Під час заходу присутні обговорили проблеми сучасної місцевої журналістики та медіа в цілому. Поділилися планами розвитку та домовились про сталість комунікацій редакцій на базі проєкту, з метою спільного подолання можливих труднощів та обміну досвідом.
На початку зустрічі підбито підсумки попередніх сесій конференції. «Перша зустріч в рамках конференції була присвячена ЗМІ як підприємствам. З'ясовано, які медіа зараз активно працюють, і в якому стані перебувають. Окремо виділено проблеми друкованих засобів масово інформації, адже друк газет на сьогодні – «дороге задоволення», а рекламодавців не вистачає», - зазначила Тетяна Вергун, координаторка проєкту «Медіапростір-онлайн», - Друга конференція була присвячена ЗМІ як інститутам громадянського суспільства. Показано декілька кейсів щодо можливості співпраці громадських організацій та медіа. Це має стати в нагоді редакціям щодо можливостей проведення інформаційних кампаній, реалізації соціальних проектів в громадах, коли редакції не тільки висвітлюють ініціативи громадськості, а й самі стають ініціаторами впровадження змін у своїх громадах».
Обговорили планування роботи медійного простору Луганської області. За даними Департаменту масових комунікацій Луганської облдержадміністрації, на сьогодні діє «Регіональна цільова програма інформаційної інтеграції та розвитку інформаційної сфери Луганської області на 2020-2023 роки». Фінансування за програмою скаладає вісімдесят мільйонів вісімсот тисяч гривень. В тому числі, двадцять два мільйони шістсот тисяч гривень на будівництво телевежі в Попаснянському районі. «Тобто в середньому, це чотирнадцять з половиною мільйонів на рік, – зазначила директорка Департаменту масових комунікацій Альбіна Кушелева, – Але це умовна цифра, ці гроші мали б були витрачені на забезпечення стовідсоткового покриття території області сигналом українських телерадіомовників, запровадження синхронного мовлення, розвиток системного мовлення громад. Проте на даний момент ми отримали з обласного бюджету тільки кошти на висвітлення діяльності в обласній газеті «Луганщина UA», на телебачення, та днями завершується конкурс на висвітлення діяльності ОДА у місцевих ЗМІ. Це буде майже сім з половиною мільйонів».
Підіймалися проблеми кадрових питань в журналістиці Луганщини. Окремо обговорили можливості практики для студентів, та запланували проведення зустрічі редакторів та викладачів луганських ВНЗ.
Проєкт містить серію воркшопів «Віртуальна редакція», присвячених сучасним інформаційним технологіям. «Звичайно, хотілося б більше зворотної реакції від учасників воркшопів. Все-таки це не тренінг, даний формат має на меті обмін досвідом, спільний пошук нових форматів, обговорення потрібного інструментарію», – підкреслив Максим Бєлін.
Обговорили приклади ініціатив з охоплення нових аудиторій ЗМІ: дискусійні майданчики, онлайн-дискусії, виготовлення та просування відео-контенту. Редактори та журналісти розповіли про власні ініціативи, та про технічні потреби редакцій для розвитку нових проектів.
«Очікування аудиторії в час інформаційних технологій зростає, те, що є нормою для пересічного користувача соцмереж (наприклад немонтоване та зняте на простий смартфон відео), споживач інформації не пробачить професійним ЗМІ. Наші читачі очікують від нас якісного відео. І щоб ми могли задовольнити їх потреби, в нас повинна бути якісна апаратура. Наприклад, зараз ми робимо медіа-серіали, це лонгрід який включає в себе відео-контент. Це доволі трудомісткий процес, а зважаючи, що ми робимо це з використанням старого фотоапарата та не маючи петлиці, часто втрачається звук. Це доволі неприємні моменти, з якими ми стикаємося вже на етапі монтажу відео», – зауважила Ольга Найдьонова, головний редактор «Сватово Сіті».
«Бажано, щоб в наших громадах були якісь міні-майданчики, на яких ми могли б не тільки як газети і сайти виступати, а ще і розвивати ютуб-канали. Зараз ми викладаємо відео, але робимо це за підтримки менторів. Коли ми будемо це робити самі, в нас вже не буде того обладнання, на якому ми можемо, наприклад, почистити звук чи якісно щось зняти на вулиці. І дуже хотілося, щоб ми були більш мобільні та мали можливість оперативно доносити інформацію до громад. Зараз ми працюємо з фотоапаратом, який націлений на роботу з фото-світлинами, а не з відео. Ми робили пряме включення просто з мобільних телефонів, але ж не у всіх журналістів є кошти на те, щоб придбати телефон, який дозволяє робити якісний стрім», – розповіла Марина Животкова.
Радник ПРООН Ганна Борова прокоментувала ініціативи журналістів та зазначила, що за підсумками реалізації цього проєкту є можливості допомоги в підтримці ініціатив: «Щодо наших можливостей, у нас є три опції: прямі закупівлі за підсумками проєктів, конференцій, висновків; грантова підтримка; та особлива процедура закупівлі для послуг.. Скажу так, ми можемо вам допомогти, але від вас потрібна аналітика, обгрунтування, листи клопотання».
За підсумками конференцій та воркшопів буде складено мапу ініціатив та потреб місцевих редакцій та складено план роботи дискусійного майданчику «Медіапростір-онлайн».
Захід організовано в межах проєкту «Створення дискусійного інтернет-майданчику для журналістів та громадських активістів Луганської області «Медіапростір-онлайн» на базі платформи ZOOM», який впроваджується організацією «Медіапростір Україна» за програмою малих грантів, яка адмініструється ІСАР Єднання в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
Схожі статті:
Новини → В Сєвєродонецьку обговорили проблеми зелених зон