Роботу міcцевих медіа обговорили на Луганщині
21 травня відбулася перша дискусія онлайн-конференції «Медійний простір Луганщини: стан, проблеми, перспективи». В заході взяли участь редактори друкованих видань, журналісти, громадські активісти, та представники місцевої влади. Обговорили ситуацію роботи місцевих медіа, медіа споживання під час карантину, особливості роботи медіа на Луганщині.
На сьогодні на підконтрольній уряду території Луганської області виходить 18 видань. Обласна газета «Луганщина.юа», ситуативно виходять газети політичних сил. «На жаль, сьогодні загальний тираж районних видань не перевищує тиражу обласної газети, а сукупний тираж усіх наших видань, навіть, не забезпечує охоплення пресою. Наразі це 70 тисяч примірників для Луганської області, – повідомила Альбіна Кушелева, директор Департаменту масових комунікацій ЛОДА, – тому я особисто радію таким онлайн-проєктам як «Попасная.Сіті», «Сватовє.Сіті», діяльності «Байбак.Медіа.Групп». Перспективним напрямком розвитку медіа на Луганщині, на мій погляд, може бути розвиток малопотужного FM-радіомовлення, але зараз місцева влада реформується, тому їх більше цікавлять інші питання».
В ході дискусії представники ЗМІ обговорили результати опитування, проведеного Луганським прес-клубом у вересні-жовтні 2019 року, яке торкалося роботи журналістів у редакціях, співпраці ЗМІ з громадськими організаціями, їх освітніх потреб.
Обговорювалися перспективи створення єдиної газетної та радіоредакції. «Це є дуже перспективним, хоча би з точки зору отримання керівником зарплати з бюджету», – зазначила Альбіна Кушелева.
«Може є сенс зробити єдину редакцію по всій області і мати журналістів в Біловодську, Старобільську? Не видання, не засіб масової інформації, а журналіста, інформатора, який би отримував зарплату та за день давав би дві-три новини. Для того, щоб бачити, а що там в Біловодську або Старобільську. І це вже можна буде монетизувати. Аудиторія вже не одне місто, а аудиторія – це Луганська область. І рекламодавцю було б цікавіше працювати, де більш широка аудиторія» – запропонував медіа-експерт Віктор Литвінов.
“Я не впевнений, що обласне видання вирішить всі інформаційні питання. Адже, якщо про наше місто у обласні газеті буде лише одна новина, це дуже мало для того, щоб таке видання купували наші жителі”, – зазначив редактор газети “Попаснянський вісник” Ярослав Нестеренко.
Обговорювалися питання щодо можливостей створення державного замовлення для редакцій газет, що могло б фінансово підтримати редакції. «Я підтримую позиції НСЖУ щодо формування державного замовлення для газет, принаймні для Донецької та Луганської області», – підкреслила Альбіна Кушелева.
Учасники зазначили важливість спілкування, особливо зараз, під час карантину. «Ми вже давно мріяли про те, що наш прес-клуб організує щось на кшталт цієї конференції, обговорювали це. Нарешті ми дочекалися. Я це підтримую, думаю, що це зараз на часі. Це дуже важливо хоча би раз на місяць обмінюватись думками, можливо, робити якісь спільні проєкти», – розповіла Марина Животкова.
В онлайн-конференції заплановано наступні зустрічі.
28 травня 2020 року, 14:00 – Обговорення журналістської діяльності.
09 липня. 14:00 – Пошук шляхів вирішення проблем ЗМІ Луганщини.
Для всіх, хто бажає взяти участь у наступних рамках онлайн-конференції, заплановано три зустрічі.
Для участі у реєстрації потрібно ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ.
Захід організовано в межах проєкту «Створення дискусійного інтернет-майданчику для журналістів та громадських активістів Луганської області «Медіапростір-онлайн» на базі платформи ZOOM», який впроваджується організацією «Медіапростір Україна» за програмою малих грантів, яка адмініструється ІСАР Єднання в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
Схожі статті:
Новини → В Сєвєродонецьку обговорили проблеми зелених зон