Медійний простір Луганщини: стан, проблеми, перспективи
В межах проекту «Створення дискусійного інтернет-майданчику для журналістів та громадських активістів Луганської області «Медіапростір-онлайн» вивчено ситуацію медійного простору Луганської області за допомогою ознайомлення із реалізацією обласних програм, проведення конференції “Медійний простір Луганщини: стан, проблеми, перспективи”, проведення опитування журналістів за допомогою анкетування, обміну інформацію в рамках ворк-шопів “Віртуальна редакція”, спілкування за телефоном. Звіт узагальнює інформацію щодо стану медійного простору області, проблем та потреб редакційних колективів, освітніх та професійних потреб журналістів.
МЕДІЙНИЙ СТАН ЛУГАНЩИНИ
Територія Луганської області області становить 4,4% території країни. За цим показником Луганщина ділить 10 місце разом з Вінницькою та Донецькою областями, за чисельністю наявного населення – 7 місце (5,0%). З 2014 року значна кількість населених пунктів області належать до територій, які непідконтрольні українській владі.
На території Луганської області, підконтрольній Україні, мовлення на сьогодні здійснюють 29 телерадіоорганізацій, в тому числі 24 місцеві (це 35% порівняно з 2013 роком). З них 5 телекомпаній: Регіональна філія ПАТ НСТУ “Донбас”, ТОВ НТРК “ІРТА”, Телерадіокомпанія “СТВ”, ТОВ Телерадіокомпанія “Акцент”, нещодавно створений центр “Донбас-онлайн”. 11 провайдерів програмної послуги, 10 регіональних редакцій проводового мовлення, 3 FM-радіомовлення, два оператора цифрового кабельного телебачення. Ліцензією на мовлення цифрового кабельного телебачення володіють 28 національних мовників. Це забезпечує покриття 90% території цифровим сигналом та охоплення близько 90% населення.
Програми загальнонаціональних телекомпаній доступні для перегляду в аналоговому та цифровому форматах на всій території області, окрім населених пунктів, де не працюють провайдери програми та слабкий сигнал ефірного телебачення, недостатня кількість передавачів обмежена їх потужність, а саме у Міловському, Марківському, Троїцькому та Попаснянському районах, де телерадіосигнал українських ЗМІ блокується або поступається потужністю сигналу з Російської Федерації та тимчасово окупованої території області.
У рамках реалізації Регіональної цільової програми розвитку інфосфери на 2016-2019 років програму дискретності інформаційного простору області вдалося частково вирішити після встановлення РТС у Новоайдарському районі поблизу с. Бахмутівки. Остаточно вирішить проблему будівництво у 2019-2020 роках РТПС у Попаснянському районі та її оснащення потужним цифровим обладнанням.
Розпочато створення системи малопотужного FM-радіомовлення у 18 населених пунктах. Альбіна Кушелева, директор Департаменту масових комунікацій Луганської ОДА: “Перспективним напрямком розвитку медіа на Луганщині, на мій погляд, може бути розвиток малопотужного FM-радіомовлення, але зараз місцева влада реформується, тому їх більше цікавлять інші питання».
Із серпня 2018 року Україна перейшла на цифровий стандарт мовлення. Для зони проведення операції об'єднаних сил цей процес відтерміновано до завершення ООС. У разі припинення аналогового мовлення через відсутність належних засобів прийому цифрового сигналу виникне проблема інформаційного вакууму на територіях, прилеглих до лінії розмежування та посилиться негатив українського контенту. Таким чином, необхідно вжити заходів щодо розвитку матеріально-технічної бази проукраїнських мовників, які працюють на підконтрольній українській території області для забезпечення стабільного прийому сигналу національних та регіональних телерадіокомпаній.
ДРУКОВАНІ ЗМІ
Відновлено вихід обласної газети “Луганщина.юа” накладом 50 тисяч примірників, яка розповсюджується безкоштовно та створено сайт.
У період реформування 16 районних газет отримали з обласного бюджету по 100 000 грн для технічного переоснащення редакцій.
Дуже важливим є донесення через друковані ЗМІ змісту реформ та заходів місцевих органів влади щодо системних перетворень на містах. Разом з тим, існує нагальна потреба щодо запровадження спеціального медійного проекту, орієнтованого на мешканців непідконтрольних територій, зокрема друкованого видання, яке буде поширюватися серед громадян, які перетинають КПВВ “Станиця Луганська”.
За п'ять років на підконтрольній території так і не створено жодного потужного поліграфічного підприємства, не відновлено у повному обсязі системи книговидання та книгорозповсюдження. Це питання потребує системного вирішення, адже для створення обласної друкарні необхідно забезпечити належні обсяги випуску власної поліграфічної продукції.
(Із “Регіональної цільової програми інформаційної реінтеграції та розвитку інформаційної сфери Луганської області на 2020-2023 роки”)
Альбіна Кушелева, директор Департаменту масових комунікацій ЛОДА: «Ситуація не дуже добра в інформаційному просторі регіону. Якщо говорити про друковані медіа, то по-перше, це через інерційні процеси на місцях. Більшість керівників досі з образою говорять про роздержавлення, мовляв, ми їх не заставляли, адже процес взаємин між редакторами та чиновниками змінився назавжди. По-друге, через відсутність рекламного ринку та недостатність банально грошей у людей, а по-третє, через неякісний регіональний інформаційний продукт. Це прикро признавати, але це дійсно так. За останній рік після роздержавлення ситуація тільки погіршилась. Нових медіа не з'явилось, ані традиційних, ані онлайн. Натомість, ми втратили вже дві газети. Це “Вісник Старобільщини” і “Сєвєродонецькі вісті”. На межі життя і смерті балансує Станично-Луганське “Время”.
Взагалі ситуація виглядає наступним чином. На підконтрольній уряду території Луганської області виходить 18 видань, обласна газета «Луганщина.юа», 15 колишніх районок, “Сватовські відомості” та “Телегазета”. Ситуативно виходять газети політичних сил. «На жаль, сьогодні загальний тираж районних видань не перевищує тиражу обласної газети, а сукупний тираж усіх наших видань, навіть, не забезпечує охоплення пресою. Наразі це 70 тисяч примірників для Луганської області. Тому я особисто радію таким онлайн-проєктам як «Попасная.Сіті», «Сватовє.Сіті», діяльності «Байбак.Медіа.Групп», сторінкам у фейсбуці, в соціальних мережах і сайтам наших колишніх районок”.
Згідно дослідження, проведеного в партнерстві з Луганським прес-клубом, журналісти друкованих ЗМІ вважають, що для розвитку ЗМІ потрібна підтримка держави для відшкодування частини витрат (пошта, друк,) у регіонах.
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ
В області працюють електронні ЗМІ. В містах Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубжне працюють комерційні ресурси, та сайти громадських організацій.
Електроннї видання, створені на базі редакцій друкованих ЗМІ “Попасная.Сіті” (редакція газети “Попаснянський вісник”), “Троїцьке.Сіті” (редакція газети “Сільська нов”) , “Сватове. Сіті” (редакція газети “Голос громади”) за підтримки громадських та міжнародних організацій, постійно оновлюють інформацію. Інтернет-ресурси газет “Новий путь”, “Рубіжанські новини”, “Сватівські відомості” працюють нерегулярно. Постійно оновлює інформацію інтернет-ресурс обласного видання “Луганщина.юа”.
Проте, в громадах Біловодського, Білокуракінського, Міловського, Кремінського, Новопсковського, Станично-Луганського районів єдиним джерелом інформації залишаються офіційні сайті органів місцевого самоврядування, які переважно висвітлюють діяльність органів місцевого самоврядування, але ж отримати повну інформацію щодо життєдіяльності вищевказаних громад неможливо.
ЖУРНАЛІСТСЬКА СПІЛЬНОТА
В області відновлено роботу осередку НСЖУ — Луганська регіональна організація Національної спілки журналістів України (але за словами журналістів, спілка на сьогодні працює ситуативно). Працюють організації “Кризовий медіа-центр “Сіверський Донець”, “Луганський прес-клуб”, “СітіХаб”, Відокремлений підрозділ ГО “Медіапростір Україна” (майданчики для прес-конференцій та спілкування з громадськістю). Через карантин діяльність обмежена, переважно, це робота онлайн.
“Також наявна проблема відсутності дієвої комунікації між органами влади та журналістським середовищем. У зв'язку із динамічним розвитком інформаційних технологій, необхідності протидії ворожій пропаганді для працівників мас-медіа. Актуальною залишається проблема підвищення професійного рівня журналістів з співробітників місцевих ЗМІ”. (Із “Регіональної цільової програми інформаційної реінтеграції та розвитку інформаційної сфери Луганської області на 2020-2023 роки).
ІНФОРМАЦІЙНА РОБОТА З ДІТЬМИ ТА МОЛОДДЮ
На Луганщині існує ініціативна група з випуску журналу молодіжного журналу про культуру Луганської області «+/- нескінченість». Через брак коштів підготували тільки один випуск. Журнал ставить перед собою задачу зробити друкований огляд по всім цікавим подіям у культурному та мистецькому житті регіону, розповісти історії людей, які так чи інакше, долучаються до ініціатив у креативних сферах Донбасу, про митців та музикантів регіону та інше. Наразі надруковано тільки 4 примірники, а сам журнал можливо безкоштовно скачати у електронному варіанті. Через крадфандингову платформу зібрали кошти поки на 1 випуск журналу.
Виходила Дитячо-юнацька газета міського клубу східних бойових та оздоровчих систем м. Сєвєродонецька “Тигренок” тиражем 5 тисяч примірників, що розповсюджувалася в Сєвєродонецьку та Лисичанську. Зараз газета не виходить через брак фінансування та карантинні обмеження.
НОРМАТИВНА БАЗА
Інформаційна політика на рівні області здійснюється через “Регіональну цільову програму інформаційної реінтеграції та розвитку інформаційної сфери Луганської області на 2020-2023 роки”. Загальний обсяг фінансування, передбачений програмою, скаладає 80 млн 800 тисяч гривень (в тому числі 20 млн 600 тис на будівництво телевежі в Попаснянському районі).
Альбина Кушелева, директор Департаменту масових комунікацій ЛОДА: “В середньому ми передбачали витрачати 14,5 млн грн на розвиток інформаційної сфери. Це як висвітлення діяльності, так і створення мережі FM-радіомовлення, і інші заходи. Всі ці суми, що закладені, економічно обгрунтовані та відповідають діючим розцінкам вартості на послуги наших ЗМІ. Перед програмою поставлені завдання: 100-відсоткове покриття області сигналом українських теле та радіомовників, в тому числі російськомовних, які будуть прийматися на непідконтрольній території, будівництво телевежі, та розміщення додаткових рекрансляторів на об'єктах Концерну РРТ для створення так званої системи синхронного мовлення, розвиток системи мовлення громад, проект для мешканців непідконтрольних територій, створення діалогової платформи “Час громад”. Водночас, передбачалась низька заходів, спрямована на підвищення професійного рівня журналістів, втому числі із залученням прес-клубу, на висвітлення реінтеграційних питань та заходів із розвитку народної дипломатії. Але поки це ще в проекті. На сьогодні ми отримали 5 млн грн на висвітлення діяльності обласної влади”.
ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ТА ПОТРЕБ РЕДАКЦІЙ
Журналісти відповіли на питання, що стосувалися роботи ЗМІ, в якому вони працюють.
На питання щодо збільшення штату працівників, 50% відповіли, що за останній рік нічого не змінилося, 25% вказали на зменшення штату, 15,6% вказали на збільшення штату, в 3% штат трохи збільшився, 2% зазначили, що скоро можуть залишитися вдвох.
46,9% вказали, що мають працюючі рекламні відділи.
Щодо фінансування ЗМІ, журналісти вказали декілька джерел фінансування. 53% вказали, що основний дохід — це реклама; 40,6% вказали, що їх ЗМІ має договір на висвітлення діяльності, що фінансується з місцевого бюджету; 40,6% фінансуються з рахунок грантів, 9,4% мають спонсорські та благодійні кошти, 3% має фінансування з держбюджету, 3% фінансується за рахунок передплати.
Щодо нововведень у роботі, 84,4% вказали, що постійно впроваджують нові проекти та рубрики в ЗМІ, 12,5% працюють без нововведень, 3,1% - інколи впроваджують нові проекти.
Журналісти поділилися, як активно ЗМІ співпрацюють з громадськими організаціями та благодійними фондами. 84,4% мають досвід партнерства.
Переважно (62,5%) це висвітлення діяльності громадських організацій та благодійних фондів. 37,5% реалізують спільні соціальні проекти; 43,8% беруть участь у роботі громадських організацій та асоціацій; 15,6% вказали, що їх ЗМІ є членом громадського об'єднання (асоціації). Самі журналісти теж проявляють громадську активність, 81,3% з опитуваних журналістів є громадських організацій, творчих спілок, громадських рухів.
ІНІЦІАТИВИ РОЗВИТКУ РЕДАКЦІЙ ДРУКОВАНИХ МЕДІА
(Із протоколу конференції “Медійний простір Луганщини: стан, проблеми, перспективи”. Сессія 3: Обговорення перспектив роботи медіа в Луганській області”. 16.07.2020, Платформа ZOOМ).
Олексій Чумак, редакція газети “Вісті Біловодщини”. Нижче цитата:
“Наше видання є друкованим. Завдяки цим тренінгам ми вирішили для залучення нової аудиторії розбавити наш контент відео. В нас є рубрики читачів, вільний мікрофон, інтерв'ю з владою. Це дуже актуально для нашої території, тому що наша громада (примітка — Біловодська ОТГ) об'єдналася однією із перших в Україні, і стикається з різними викликами реформи децентралізації. Наш контент, на нашу думку, розширить більшу аудиторію.Тому що молода аудиторія не завжди хоче читати лонгріди, статті. Їм більше цікаво подивитись короткий відеоролік з інтерв'ю і т.д. В нас були спроби робити такий контент, але він був не дуже якісний через те, що не призначена для цього. Ми можемо знімати, монтувати, робити гарні репортажі, але все впирається в матеріальну базу. Потрібна оновлена апаратура”.
Ініціатива Ольги Найдьонової, редакція газети “Голос громади” (має свій сайт “Сватове.Сіті”). “Зараз на своємо сайті ми робимо медіа-серіали, подаємо інформацію комплексно. Це не тільки стаття, а й відео. Зараз ми знімаємо відео на старий фотоапарат. Через недостатність фінансування ми не можемо закупити собі якісне обладнання. У нас є програмне забезпечення для монтажу відео, ми навчилися працювати з відео. Та для покращення якості відеоконтенту нам потрібно сучасне обладнання для відеозйомки”.
Ініціатива Вікторії Радченко. Газета “Вісник Старобільщини”. “Плануємо зробити електронний музей газети. Для цього нам потрібно відсканувати архів газети, який існує з 1946 року. Це зв'язок поколінь і історія нашого міста в фотографіях та статтях. У найближчий час плануємо створити свій сайт задля того, щоб висвітлювати події міста, та будемо вести в інтернеті спецпроект “Історія нашого міста”. Для цього нам необхідно придбати сучасний багатофункціональний пристрій”.
Ініціатива Марини Животкової. Газета “Сільська нов”. Цитата: “Хочеться, щоб у новостворених громадах, таких,як Троїцька, Біловодська, Сватівська, у нас були свої міні-майданчики для відео. Зараз наша газета завдяки проекту з “Або” користується їх обладнанням, їх підтримкою щодо створення відео-контенту. Але коли проект скінчиться, ми залишимось тільки з нашим старим обладнанням. Плануємо працювати ще ї з маленькими громадами, такими, як Привільська. До нас люди звертаються, і ми робимо для них теж включення. Але ж ми робимо це на простий фотоапарат, який не пристосований для нормальної зйомки відео. Він погано працює, з низькою якістю звука. Ми робили включення з власних мобільних телефонів, але не у всіх журналістів такі телефони, які можуть якісно і гарно передавати стрім. Ми можемо зробити проект, можливо, на базі прес-клубу. Він міг би стати майданчиком, а ми б забезпечували передачу інформації. Може ми зможемо співпрацювати з ідеями журналістики рішень. Дуже прошу створити таку площадку у нас на Луганщині, щоб ми могли просувати саме відео-контент”.
Ініціатива Яни Величко. “У нас немає у місті жодного сайту. Зараз ми випускаємо лише друковане видання. Нам для початку потрібно створити сайт, і розвивати його максимально. У нас триває об'єднання громад, тому дуже важливо мати сайт громади. Але в нас поки немає ні досвіду щодо ведення сайту, ні самого сайту. Нам потрібна допомога, щоб створити сучасний сайт Кременної та навчити нас з ним працювати”.
КАДРОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ
Згідно опитування, що проводилося в партнерстві Луганським прес-клубом, 93% опитуваних мають вищу освіту, 6,3% (усього — 2 відповіді) — неповну вищу. Щодо фахової освіти, 43,8% навчалися журналістиці, 15,6% мають філологічну освіту, 40,6% мають іншу освіту. Журналісти відповіли на питання, що стосувалися роботи ЗМІ, в якому вони працюють.
На питання щодо збільшення штату працівників, 50% відповіли, що за останній рік нічого не змінилося, 25% вказали на зменшення штату, 15,6% вказали на збільшення штату, в 3% штат трохи збільшився, 2% зазначили, що скоро можуть залишитися вдвох.
46,9% вказали, що мають працюючі рекламні відділи.
Щодо фінансування ЗМІ, журналісти вказали декілька джерел фінансування. 53% вказали, що основний дохід — це реклама; 40,6% вказали, що їх ЗМІ має договір на висвітлення діяльності, що фінансується з місцевого бюджету; 40,6% фінансуються з рахунок грантів, 9,4% мають спонсорські та благодійні кошти, 3% має фінансування з держбюджету, 3% фінансується за рахунок передплати.
Щодо нововведень у роботі, 84,4% вказали, що постійно впроваджують нові проекти та рубрики в ЗМІ, 12,5% працюють без нововведень, 3,1% - інколи впроваджують нові проекти.
На питання щодо задоволення своїм місцем роботи, 71,9% відповіли — так, 15,6% - незадоволені своїм місцем роботи, 6% частково задоволені, 3% не маються постійного місця роботи.
Щодо оформлення трудових відносин із роботодавцем, 49,6% оформлені офіційно із записом у трудовій книжці, 15,6% працюють за контрактом, 6,3% працюють за контрактом із записом у трудовій книжці, 25% оформлені як підприємці (ФОП), 3% не оформлювали трудові відносини зі ЗМІ, 3% працюють на себе без оформлення. 68,8% опитуваних мають оплачувану відпустку.
На питання, чи хотіли Ви за останній рік змінити роботу, 59,4% відповіли — ні. 40,6% хотіли змінити роботу. З тих журналістів, що хотіли змінити роботу, 52,9% вказали відсутність можливостей професійного та кар'єрного росту, 11,8% вказали маленьку заробітну плату, 5,9% хоче щось змінити у своєму житті. 5,9% вважає, що друковані ЗМІ втрачають актуальність, а витрати поглинають усі кошти, тому, передбачувано, не вважають свою працю актуальною та незадоволені оплатою праці.
На Луганщині існує проблема кадрового потенціалу редакцій. Через економічну ситуацію, викликану військовим конфліктом, молодь покидає регіон. Не налагоджена робота щодо співпраці луганських вищів, які готують журналістів та редакцій.
ВИВЧЕННЯ ОСВІТНІХ ПОТРЕБ ЖУРНАЛІСТІВ
87,5% опитуваних постійно відвідують додаткові курси, семінари, тренінги, та вказали декілька освітніх потреб. 46,9% хочуть дізнатися, як залучати спонсорів, 53% підвищити можливості у залученні реклами, 46,9% - підвищити знання щодо юридичних аспектів роботи ЗМІ, 31% потребує знань у висвітленні реформ в Україні, журналісти хочуть покращити рівень знань щодо євроінтерації (28,1%) та НАТО (25%), 9,4% розібратися з питаннями толерантності в журналістиці. Крім того, журналісти хочуть отримати бізнес навички щодо тайм-менеджменту (3,1%), 34,4% хочуть навчитися складати комерційну пропозицію, 21,9% - як управляти редакцією. 3% сподіваються на іноземні стажування та обмін досвідом.
Крім того, журналісти повідомили, що потребують на навчання у написанні грантів, організацію іноземних прес-турів та стажувань, обмін досвідом. Журналістів турбує скорочення штату та якість кадрів в їхніх ЗМІ, що відбувається через неспроможність конкурувати із зарплатами у великих містах.
ВИСНОВКИ
Для покращення медійного простору Луганської області потрібне покращення фінансування заходів, передбачених “Регіональною цільовою програмою інформаційної реінтеграції та розвитку інформаційної сфери Луганської області на 2020-2023 роки”. Крім того, розглянути можливість фінансування місцевих друкованих медіа з державного бюджету (законодавчі ініціативи НСЖУ).
Необхідна підтримка ініціатив розвитку друкованих ЗМІ у напрямку додаткових електронних проектів, інтернет-сайтів, відео-каналів, соцмереж, тощо. Також потрібні навчальні заходи (тренінги, семінари) щодо підвищення організаційної спроможності та покращення фінансового стану.
Для зміцнення ситуації щодо кадрового потенціалу у майбутньому, необхідно налагодити роботу між вищими навчальними закладами Луганщини та редакційними колективами, адже область обмежена тими жителями, які зараз є, нові не приїдуть. Щоб зберегти професію, потрібне заохочення молодих людей у роботі та практиці вже сьогодні.
Необхідне покращення взаємодії органів місцевої влади з журналістами для посилення роботи у напрямку журналістики дій.
Підготовлено в межах проєкту «Створення дискусійного інтернет-майданчику для журналістів та громадських активістів Луганської області «Медіапростір-онлайн» на базі платформи ZOOM», який впроваджується організацією «Медіапростір Україна» за програмою малих грантів, яка адмініструється ІСАР Єднання в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
Схожі статті:
Новини → В Сєвєродонецьку обговорили проблеми зелених зон